Східнословацький музей Múzeum a pam.tab.

Ласкаво просимо в серці Кошиць, безпосередньо на Старому Місті. Ви стоїте перед входом до Східнословацького музею, установи, яка заслуговує особливої уваги саме в цьому місті. Якщо зараз зупинитися і надіти наушники, дайте лише тихий шум вулиці позаду себе і сконцентруйтеся на атмосфері, яка оточує вас. Перед вами не просто будівля, а брама до століть історії, культури та мистецького спадку всього східного Словаччини. Звертаючись до фасаду та оточення, дайтеся ув’язати думкою, що саме тут, в цих просторах, зберігаються перехідні сліди життя, яке тут розгорталося від давніх часів до сьогодення. Відчуйте атмосферу цього місця, що пов’язана з душею цього історичного центру.

Тепер подивимось на час назад кілька десятиліть, щоб зрозуміти, як саме до цього важливого пункту на карті культури прийшло. У 1872 році, тобто у другій половині дев'ятнадцятого століття, був заснований цей музей під іншим, але вельми значущим назвою. Тоді його називали Горньоугорським музеєм. Ця назва одразу ж розкриває його початковий замір і географічний охоплення. Горнє Угорщина, тобто сучасна Словаччина, була в той час простором, де зустрічалися різноманітні культурні впливи, мови і традиції. Заснування музею в такий час було реакцією на зростаючий інтерес до збереження пам’яток, які загрожували втратити у потоці модернізації та політичних змін. Музей мав служити прибежищем для артефактів, які свідчать про багате життя мешканців цього регіону. Це було місце, де починалася систематична робота з збором, описом і збереженням того, що формувало ідентичність місцевості.

Тепер зверніть увагу на контекст, в якому ця установа існувала. Дев’ятнадцятому століттю керували романтизм і націоналізм, і саме тоді по всій Європі з'являлися багато національних музеїв. У Кошицах, які були важливим містом Угорщини, створення такого закладу було природним кроком. Горньоугорський музей поступово став центром уваги для вчених, збирачів і громадян, які хотіли познайомитися зі своєю минувшиною. Хоча зараз ви бачите будівлю під іншим назвою та у іншому стані, її корені сягають саме цього періоду, коли лише формувалася думка, що історія має бути збережена для майбутніх поколінь.

У історії цього місця відіграв ключову роль одна конкретна людина, без якої доля музею могла б розвиватися зовсім по-іншому. Йдеться про Імріха Геншльманна, видатну особистість, яка була членом Угорської академії наук. Геншльман не лише вчений, але й палкий збирач. Його внесок у музей був таким величезним, що він став його справжнім наступником у розвитку колекцій. Після своєї смерті він подарував музею більше ніж три тисячі збирачських шматків. Уявіть цей обсяг матеріалу. Трета тисяча предметів, які були доповнені до колекцій у один час, означала для музею знаковий стрибок вперед. Ці шматки, ймовірно, охоплювали різні галузі – від археологічних знахідок до етнографічних предметів і мистецьких творів. Спадщина Геншльмана є сьогодні невід’ємною частиною колекцій, які ви можете захоплюватися. Його ім'я має бути вирізане в пам'яті кожного відвідувача, оскільки без його рішучості та багатства музей не мав би такої глибини і різноманітності, як сьогодні.

Коли дивитесь на будівлю навколо себе, спробуйте усвідомити, що фасад – лише зовнішня шкіра цієї установи. Справжня суть музею прихована всередині, в його колекціях. Хоча в підґрунті не зазначені конкретні архітектурні деталі, такі як стилі вікон чи типи стовпів, які б вам слід тепер аналізувати, рекомендую просто оглянутися навколо. Відчуйте, як будівля ув’язується в оточуюче середовище Старого Міста. Кошиці – місто з довгою історією, і кожна будівля тут має свою історію. Східнословацький музей не є винятком. Його розташування на Старому Міст