Факультет архітектури СТУ Škola vysoká

Вітаємо в самому серці Братислави — місті, де історія зустрічається з сучасністю на кожному кроці. Зараз ви стоїте перед будівлею, яка є не просто звичайним адміністративним центром, а домівкою креативності, технічної точності та візіонерства. Перед вами розкинулася будівля Факультету архітектури та дизайну Словацького технічного університету. Дивлячись на неї, ви, можливо, насамперед відчуваєте функціональність та чистоту ліній, що характеризують місце, де формується майбутнє обличчя наших міст і краєвидів. Це простір, що дихає освітою та амбіціями багатьох поколінь архітекторів.

Давайте тепер разом зануримося в історію цього місця, адже шлях до сьогоднішнього вигляду факультету був довгим і сповненим змін. Все почалося невдовзі після Другої світової війни, а саме у 1946 році. В атмосфері тогочасного відновлення та нових починань у межах Напряму інженерного будівництва було створено відділення архітектури. Це не було випадковим процесом, а результатом бачення двох видатних особистостей — Еміля Беллуша та Еугена Крамара. Саме ці двоє чоловіків заклали фундамент для того, щоб архітектура в Братиславі викладалася на професійному та високому рівні. Їхньою метою було створити середовище, яке б поєднувало технічні знання з художнім самовираженням.

Проте час швидко минав, а потреба в самостійності зростала. Вже у 1950 році було створено окремий Напрям архітектури та наземного будівництва, що свідчить про те, наскільки велике значення ця дисципліна набувала для розвитку країни. Через рік, у 1951 році, було зроблено ще один важливий крок. Заклад перейменували на Факультет архітектури та наземного будівництва, і він розмістився в Павільйоні теоретичних інститутів на Площі Свободи. Саме в цей момент факультет остаточно закріпився у просторі, який ви бачите перед собою.

Тепер зверніть увагу на саму будівлю, у якій ви перебуваєте. Головний об'єкт, тобто згаданий Павільйон теоретичних інститутів, належить до періоду 1947–1950 років. Якщо ви придивитеся до його загальної композиції, то помітите, що будівля класифікується як традиційний модернізм. Це означає, що вона поєднує в собі принципи модернізму, водночас поважаючи певні традиційні цінності просторового планування. Це архітектура, яка не прагне зайвої декоративності, а шукає красу в правдивості матеріалів та функціональності. Саме завдяки цій архітектурній цінності будівля сьогодні внесена до Фонду пам'яток Словацької Республіки, що означає її захист як важливої частини нашої культурної та будівельної спадщини.

Розглядаючи фасад та загальний вигляд будівлі, спробуйте уявити, як цими коридорами ходили перші студенти та викладачі. Захоплює думка про те, що навчання у свої перші роки моделювалося за найкращими тогочасними зразками, щоб відповідати потребам епохи і водночас готувати фахівців, здатних будувати сучасне місто. Згадані Еміль Беллуш та Еуген Крамар були не лише засновниками, а й символами підходу до архітектури, де точні розрахунки поєднуються з естетичним відчуттям.

Проте історія цієї школи не була прямою лінією. У 1960 році настав час реорганізацій. Тоді відбулося злиття Факультету архітектури та наземного будівництва з Факультетом інженерного будівництва, в результаті чого виник Будівельний факультет. Це була ера великих проєктів та системного підходу до будівництва. Однак специфіка архітектури як мистецької ремесла знову потребувала самостійності. Тому у 1976 році факультет був створений у тому вигляді, який ми знаємо з останнього століття — як окрема одиниця, що змогла повноцінно розвинути свій власний характер та педагогічний підхід.

Найновіша глава в історії цього закладу була дописана зовсім нещодавно. У 2020 році відбулося офіційне перейменування на Факультет архітектури та дизайну СТУ. Цей зсув у назві є не просто формальною зміною, а відображенням сучасного світу. Архітектура вже сьогодні не може існувати ізольовано від дизайну; ці два світи переплітаються, шукаючи нові матеріали, сталість та нові способи взаємодії людини з простором.

Можливо, вас зацікавить одна цікавинка, що пов'язує цю будівлю з її функцією. Павільйон теоретичних інститутів — це не лише адміністративне приміщення, а, по суті, жива лабораторія. Уявіть собі: у будівлі, яка сама по собі є пам'яткою традиційного модернізму, щодня нове покоління людей навчається проєктувати будівлі майбутнього. Це захоплюючий контраст — студенти вивчають деталі архітектури минулого століття, щоб черпати з них натхнення для проєктів, яких ще навіть не існує. Таким чином, будівля слугує постійним підручником у натуральну величину.

Зверніть увагу на атмосферу цього місця. Тут відчувається спокій, необхідний для зосередження та творчості, але водночас і динаміка міста, що оточує вас. Саме ця напруга між тишею ательє та шумом вулиці визначає роботу архітектора — створювати оази функціональності та краси посеред хаосу міського життя.

Коли ви зараз озирнетеся навколо, сприймайте цю будівлю не просто як сукупність стін та вікон, а як свідка змін, через які пройшла Словаччина з 1946 року до сьогодення. Від перших кроків Еміля Беллуша та Еугена Крамара, через період Будівельного факультету, аж до сучасного дизайну. Кожна деталь цієї споруди розповідає історію про те, як змінювалися наші потреби, наші естетичні уявлення та наш погляд на те, що означає жити та працювати в місті.

Сподіваюся, ця коротка подорож в історію Факультету архітектури та дизайну допомогла вам краще зрозуміти значення цього місця. Будівля перед вами є доказом того, що архітектура — це не лише про будівельні матеріали, а про людей, їхні візії та відвагу створювати щось нове.

Тепер я запрошую вас до подальшого дослідження околиць Старого Міста. Нехай вами керує цікавість, і звертайте увагу на те, як на вулицях Братислави змішуються різні епохи та стилі, які, можливо, проєктували саме ті люди, що навчалися або викладали в цій будівлі. Дякую за увагу і бажаю вам приємного продовження відкриттів краси нашої столиці. До побачення.